Ви є тут

Похід по Мармаросах "У пошуках червоної рути" 23-25 червня 2017 року

Привіт smiley. Тільки ось недавно з гір спустився і вирішив відгук написати. Наша поїздка розпочалася з сильного дощу, коли ми їхали з Івано-Франківська до нашого пункту з котрого мали розпочинати похід, і в голові заклалася думка "Ось я і приїхав, краще би вдома сидів smiley ", але по приїзді дощ вже скінчився і як виявилося пізніше дощ нам допоміг, а допоміг він нам у тому, що було комфортніше йти, бо краще йти коли трішки прохолодно ніж у спеку, тому загалом з погодою у поході нам повезло, хоча спочатку здавалося навпаки smiley.
Сам похід був дуже цікавий та динамічний - мальовнича природа (гори, полонини, хребти, річки, ліси, озера), багато дарів природи (гриби практично на кожному кроці, купа чорниці, суниці, купа інших корисних трав), чисте повітря без жодного вмісту ГМО laugh.
У перший день коли ми піднялися на поляну і розклали намети - було класно спостерігати з гори за тим, що відбувається у горах і у долині знизу - через те що була дощова погода і сильний вітер час від часу утворювався туман навколо нашої поляни, а деколи, якщо уважно подивитися, то можна було побачити як цей туман піднімається знизу долини до гірських вершин і це вам скажу було дуже цікаве дійство smiley
У наступні дні ми ходили через смерекові ліси, піднімалися догори гірськими вершинами, милувалися гірським озером біля якого ми розбили наше наметове містечко, йшли по Мармаросах (коли з одного боку хребта Україна, а з іншого Румунія, доречі самі гори дуже красиві бо там багато скельних порід).  Харчували нас дуже смачно + до того всього немає нічого кращого ніж їсти на природі коли тебе оточує така краса.
Загалом походом я дуже задоволений і радий, що  так гарно провів свій час. У поході я познайомився з цікавими людьми, хотів би їм всім подякувати за гарну компанію, також хотів би особливо подякувати інструктору Саші за гарно організований похід, також особлива подяка Тіму за Кавказьку Аджику (я як тільки приїхав до Львова то одразу її придбав laugh)
P.S. Ми майже все своє життя проводимо у бетонних джунглях (наших містах). Кожен день у нас однаковий маршрут - робота-дім і так по колу. День особливо не відрізняється від іншого дня і ми таким чином живемо як роботи по запрограмованій програмі. Коли ти йдеш у гори на кілька днів, несеш на собі свій рюзкак, фізично втомлюєшся, ночуєш у наметах, а навколо тебе бомбезна природа, їсиш смачну їжу, спілкуєшся з цікавими людьми, просто милуєшся природою навколо то у такі моменти ти розумієш, що ти живий, що ось воно життя, це заставляє задуматися над своїм життям. Саме тому я б радив кожному сходити в гори на кілька днів, відчути себе живим. Гарного дня smiley

Назар