Цього року нам дісталась Кападокія без натовпів туристів, без повітряних куль, кавалькад квадроциклів, що гарчать і пускають куряву у очі, і без звичайної туристичної метушні навколо. Тільки природа, як вона є, спокій і ми. Терени, що дивують як витівками природи-архітектора, так і винахідливістю людей, що навчились переховуватись і жити серед кам'яних лабіринтів, перетворивши стовпи з вулканічного туфу на домівки-фортеці, храми, вулики і голубники. Надзвичайно мальовничі краєвиди з купою цікавинок, серед яких так приємно було йти, і не хотілось, щоб ті стежки закінчувались.