Карійського стежка і в цей раз не підвела.  Маршрут пролягав по кам'янистій доріжці, що густо поросла зовсім недружньою рослинністю - кожен кущик, кожна травинка впивалися в тіло своїми голочками і крючечками, дряпаючи руки і ноги. Правда, "страждання" повністю компенсували надзвичайної краси види Середземноморського узбережжя і тепла сонячна погода.

А ще Карійка здивувала новими "знайомими". В одній із бухт, я вперше у своєму житті, побачила справжнього восьминога в живій природі. Він спробував поцупити наш посуд